Державне підприємство

"Свалявське лісове господарство"

                                         

Характеристика територiї  i  природних умов мисливського господарства

 Свалявської РАЙОННОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ  УТМР ТА ЗТМР

«ЛІСІВНИК»

 

 

       1.1. Місцезнаходження і площа господарств

Мисливське господарство Свалявської районної організації УТМР розташоване в центральній  частині Закарпатської області і займає загальну площу  35,5тис. га.

На півночі його угіддя межують з територією Воловецького району та мисливськими угіддями ЗТМР «Лісівник» ( квартали 1,14,20,21 Свалявського лісництва ДП «Свалявське лісове господарство» та кварталами 23,24,34,35,36,37,38 Березниківського лісництва ДП «Свалявське лісове господарство»); на сході – по межі з Іршавським районом, на півдні – з  територією Іршавського та Мукачівського  районів. на  заході – з територією Мукачівського, Перечинського районів та  мисливськими угіддями ЗТМР «Лісівник» ( квартали 3,4,5,6,10,12 Плосківського лісництва ДП «Свалявське лісове господарство») (мапа. 1).  В мисливські угіддя на території району також не включені лісові заказники місцевого значення «Пінава» площею 30,0га (квартал 21 виділ 14 та квартал 25 виділ 20, «Красні долини» площею 218,8га (квартал 17 виділ 15, квартал 18 виділи 7.8 та квартал 20 виділи 3-6,8,18 Ганьковецького лісництва ДП «Свалявське лісове господарство»); урочище «Тополина» площею 74,4га (квартал 18 «Свалявадержспецлісгосп» ГДСЛАП «Закарпатагроліс»), а також 200-метрова зона по межі з населеними пунктами та вздовж автомобільних доріг загального користування й залізниці загальною площею 5975,3га.

Територія мисливського господарства підпорядкована Свалявській районній адміністрації Закарпатської області. 

            Мисливське господарство ЗТМР «ЛІСІВНИК» займає площу 11,257 га

і розташоване на територіях Березниківського ,Свалявського та Плосківського лісництв.Організація створена згідно рішення Закарпатської

обласної Ради 17 травня 2007 року №312 терміном до 17 травня 2033 року.

Мисливське впорядкування проведено у 2009 році.

 

 

1.2.  Відомості про організацію господарства

Зазначене мисливське господарство в існуючих межах було створено у 2013р., коли рішенням Закарпатської обласної Ради народних депутатів за № 576 від 16.11.2012 р. «Про надання мисливських угідь у користування громадській організації Сваляваська районна організація  Українського товариства мисливців та рибалок» Свалявській районній організації УТМР було надано у користування територію площею  35,5 тис. га. на термін  від 16.11.2012 до 16.11.2027р.

Особливості ведення мисливського господарства були визначені 23 листопада 2012 р. між Закарпатським обласним управлінням лісового господарства та Свалявською організацією УТМР спеціальною угодою, у якій до мисливських угідь було віднесено територію площею 35,5 тис. га, у тому числі: лісові угіддя – 30039га, польові – 17670га, водно-болотні – 1901га.

Юридична адреса Свалявської районної організації УТМР: Закарпатська область, Свалявський район, м.Свалява, вул.. Донського,20.

Юридична адреса ЗТМР «ЛІСІВНИК» Ужгородський р-н с.Оноківці в.Довга  61.

 

1.3. Розподіл території господарства за землевласниками

У зв`язку з політичними подіями в нашій країні та з реформуванням сільського господарства, спочатку були ліквідовані колгоспи і тривалий час багато земель не оброблялось взагалі. Поступово ситуація змінювалась і замість них з`явилися сільськогосподарські кооперативи, сільськогосподарські товариства, багато дрібних землевласників, ділянки для сінокосіння та випасання худоби тощо, а частина угідь (землі запасу та резерву) залишилась у володінні сільрад та державних лісництв. 

На даний час мисливське господарство Свалявської районної організації УТМР являє собою територію, яка складається з трьох відокремлених ділянок з певною кількістю лісових урочищ. Його основним ядром являються лісові масиви Державного підприємства «Свалявське лісове господарство» та лісфонд філії «Свалявадержспецлісгосп» ГДСЛАП «Закарпатагроліс». Це витікає із розташування господарства в Карпатській лісомисливській зоні, хоча частина угідь представлена польовими угіддями  - 15,4 % (табл. 1.3.1.) Вищенаведені дані сформовані у відповідності до відомостей зазначених у формі 6-зем (звіт станом на 01.01.20143 р.)  наданих Свалявським районним відділом земельних ресурсів.

Слід зазначити, що значне зростання в останні роки кількості землекористувачів після розпаювання колгоспних земель створило певні труднощі у веденні   мисливського  господарства.

Таблиця 1.3.1.

Розподіл території мисливського господарства Свалявської районної організації УТМР за землевласниками

№ з/п

Землекористувачі

Площа

га

%

1

2

3

4

1.

Державне підприємство «Свалявське лісове господарство»:

 Плосківське лісництво кв.7,13 - 24,25 - 32

 Полянське лісництво кв. 1 – 39    

 Ганьковицьке лісництво кв. 1- 32

 Свалявське лісництво кв. 22 – 34

 Дусинське лісництво кв. 1 – 31

 Березниківське лісництво кв. 32 – 33, 44 - 47

24972,2:

 

 3852

7083

5216,2

2488

5686

647

70,3

2.

Лісфонд філії «Свалявадержспецлісгосп» ГДСЛАП «Закарпатагроліс» кв.1 – 6; 6 – 12; 14 – 41; 45 – 48; 50; 52 – 55; 59 – 61; 64;71;73 – 76; 79 – 80;83 – 86

5067,3

14,3

3.

Землі запасу Свалявського району за межами населених пунктів: Березниківської (428,9га), Ганьковицької (203га), Голубинської (817,7га), Дусинської (620,2га), Керецьківської (605,9га), Неліпинської (426,2га), Плосківської (205га), Полянської (418,3га), Родниківської (121га), Стройненської (489,4га), Сусківської (362га), Тибавської (523,7га) сільських та Свалявської (250,4га) міської рад

5471,7

15,4

Разом:

35511

100

  

Единим землекористувачем на території наданій в користування для ведення мисливського господарства     ЗТМР «ЛІСІВНИК» е    Державне підприємство «Свалявське лісове господарство».              

Як видно з «Розподілу…», основну частку мисливських угідь складають лісові угіддя. Друга за площею припадає на землі запасу сільських рад. Така ситуація суттєво впливає на формування видового складу угруповань мисливських тварин, де переважають олень, кабан, козуля, заєць сірий, лисиця, борсук, куниця лісова та кам’яна, фазан, сіра куріпка та інші мисливські птахи та звірі.

 

1.4. Правове забезпечення ведення мисливського господарства

     Функціонування мисливського господарства Свалявської районної організації УТМР Закарпатської областi здійснюється у відповідності  до чинного законодавства України.

Після затвердження президентом у 2000 р. Закону України “Про мисливське господарство та полювання”, з метою раціонального  використання ресурсів тваринного світу, їх збереження та охорони, ведення мисливського господарства стало можливим лише за наявності спеціального проекту з мисливського впорядкування угідь. Враховуючи те, що рішенням 11 сесії VI скликання Закарпатської обласної Ради народних депутатів за № 561 від 16.11.2012 р. Свалявській районній організації УТМР було надано у користування територію площею  35,5 тис. га. строком до 16.11.2027 року, користувач мисливських угідь був змушений замовити новий проект мисливського впорядкування угідь, який керувався “Настановою з упорядкування  мисливських угідь (Київ, 2002), й враховував би  зауваження, зазначені у вищезазначених документах та наказі Держкомлiсгоспу України за № 152 від 26 червня 2006 р. «Про внесення змін до Порядку проведення упорядкування мисливських угідь», а також інші моменти сучасного законодавства.

Використання тваринного світу має безпосереднє відношення до охорони, використання та відновлення його ресурсів, тому ведення мисливського господарства регламентується багатьма законами України. Основними з них на даний час являються такі:

  1. Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища» від  25.06.1991 р.
  2. Земельний Кодекс України від 25.10.2001 р.
  3. Закон України “Про мисливське господарство та полювання” від 22.02.2000 р.
  4. Закон України “Про об`єднання громадян” від 16.06.1992 р.
  5. Закон України “Про природно-заповідний фонд” 16.06.1992 р.
  6. Закон України “Про тваринний світ” від 13.02.2001 р.
  7. Закон України “Про Червону книгу України ” від 07.02.2002 р.
  8. Водний Кодекс України від 06.06.1995 р.
  9. Лісовий кодекс України від 21.01.1994 р.
  10. Закон України “Про захист тварин від жорстокого поводження ” від 08.09.2005 р.
  11. Закон України “Про ветеринарну медицину” ,1997р.

Основним законодавчим актом, за яким мисливське господарство здійснює свою діяльність є Закон України “Про тваринний світ”. Стаття 2 розділу I визначила особливості регулювання відносин в галузі охорони, використання, і відтворення об`єктів тваринного світу, а також підтвердила необхідність збереження та поліпшення середовища існування диких тварин. У статті 3 того ж розділу було визначено об`єкти тваринного світу, на які поширюється дія зазначеного Закону, до яких, окрім живих організмів, було включено частини диких тварин (роги, шкіра тощо) та інші об`єкти тваринного світу (нори, хатки, лігва, боброві загати, місця токування, линяння, гніздових колоній птахів, постійних скупчень тварин та інше. В інших статтях I розділу (4 – 8) було сформульовано положення про диких тварин як ресурс загальнодержавного значення, закріплені права державної, комунальної та приватної власності на об`єкти тваринного світу, встановлені основні вимоги та принципи охорони, його раціонального використання і відтворення.

Закон пред`являє до користувачів угідь певні вимоги відносно охорони, раціонального використання і відтворення ресурсів мисливських тварин. Ним визначені також форми використання об`єктів дичерозведення. Так, стаття 9 Закону визначає основні вимоги та принципи охорони, раціонального використання і відтворення тваринного світу, які передбачають:

  • збереження умов існування видового і популяційного різноманіття тваринного світу в стані природної волі;
  • недопустимість погіршення середовища існування, шляхів міграції та умов розмноження диких тварин;
  • збереження цілісності природних угруповань диких тварин;
  • додержання науково обґрунтованих нормативів і лімітів вилучення об'єктів тваринного світу, забезпечення невиснажливого їх використання, а також відтворення;
  • раціональне використання корисних властивостей і продуктів життєдіяльності диких тварин;
  • платність за спеціальне використання об'єктів тваринного світу;
  • регулювання чисельності диких тварин в інтересах охорони здоров'я населення і запобігання заподіянню шкоди довкіллю, господарській та іншій діяльності;
  • урахування висновків екологічної експертизи щодо об'єктів господарської та іншої діяльності, які можуть негативно  впливати на стан тваринного світу.

У зазначеному Законі спеціально були окреслені права та обов`язки громадян в області охорони, використання і відтворення тваринного світу (стаття 10). Стаття 15 III розділу надала права спеціального використання об`єктів тваринного світу відповідним підприємствам, установам, організаціям і громадянам у порядку ведення мисливського та рибальського господарства, а в статті 20 було надано перелік видів та їх використання (мисливство, рибальство, добування (придбання) диких тварин з метою їх утримання і розведення в напіввільних умовах чи в неволі та інше). В інших статтях зазначеного розділу (21 – 24) було визначено порядок ведення мисливства в Україні, закріплено право громадян на полювання, а також надано перелік документів, необхідних для реалізації цього права (посвідчення мисливця, контрольна картка, дозвіл на зброю, паспорт на собак та інших ловчих звірів і птахів тощо).

Дуже суттєве значення для ведення мисливського господарства має Закон України “Про мисливське господарство та полювання”. Він пред`являє до користувачів угідь певні вимоги відносно охорони, раціонального використання і відтворення ресурсів мисливських тварин. Цим Законом (із змінами і доповненнями) визначені також форми використання об`єктів дичерозведення. Так, стаття 30 визначає «Права та обов’язки користувачів мисливських угідь», основні вимоги та принципи охорони, раціонального використання і відтворення тваринного світу, які передбачають:

1. Не допускати погіршення умов існування мисливських звірів та птахів, а також всіх живих ресурсів;

2. Забезпечити охорону живих ресурсів від браконьєрства та іншого  використання, відмінного від існуючих правил;

3. Сприяти природному відтворенню ресурсів шляхом проведення біотехнічних і лісо відновлювальних робіт, направлених на покращання умов існування диких тварин та здійснювати заходи по їх штучному розведенню;

4. Використовувати лише встановлені норми вилучення, ліміти (квоти), дотримуватись термінів та правил використання ресурсів тваринного світу;

5. Забезпечити управління та контроль в області охорони, використання та відтворення ресурсів мисливських тварин і збереження середовища їх існування;

6. Забезпечити науково-обґрунтоване раціональне використання мисливських ресурсів.

Оскільки дичина є одним із продуктів харчування населення України, то до мисливських господарств при реалізації ними продукції, пред`являються вимоги на основі Закону України “Про якість і безпеку харчових продуктів та продовольчої сировини” від 23 грудня 1997 року. Цей закон встановлює для господарства правову основу забезпечення якості та безпеки використання харчових і інших продуктів тваринного походження для здоров`я населення, здобутих в процесі полювання, а також регулює відношення між мисливськими господарствами і користувачами їх продукції для  всіх форм власності.

У 1996 році Україна приєдналася до Конвенції про охорону дикої флори і фауни та природних середовищ існування в Європі (Берн, 1979 рік) з деякими застереженнями. Вони мають істотне значення для ведення мисливського господарства і повинні буди враховані власниками та орендарями всіх мисливських угідь:

а) з метою запобігання негативного впливу на популяції інших видів, серйозній шкоді худоби та іншим об`єктам власності, в нашій країні допускається вибіркове регулювання чисельності вовка;

б) дозволяється добування дупеля у зв`язку з достатньою чисельністю та розповсюдженістю;

в) дозволяється використання заборонених деякими положеннями Конвенції способів вилову тварин (пасток та сіток з науковою метою та для переселення).

Зазначена Конвенція у Додатку 4 визначила заборонені засоби і способи видобування, вилову та інших форм полювання (див. Додатки), які були продубльовані в Законі України “Про мисливське господарство та полювання” (2000 р.).

З метою розробки і вжиття спільних заходів щодо збереження мігруючих видів тварин на протязі всього їхнього міграційного шляху на землі, в повітрі і у воді 23 червня 1979 року у Боні (Німеччина) була започаткована Конвенція про збереження мігруючих видів диких тварин. 19 березня 1999 року було прийнято Закон України про приєднання нашої держави до Бонської Конвенції. В Україні вона набула чинності 1 листопада 1999 року.

14 травня 1999 року в Україні було ратифіковано Конвенцію про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення (CITES). Прийнята ще у 1973 році (Вашингтон), вона є важливою угодою світової спільноти.

Окрім зазначених законів, постанов, конвенцій тощо, працівники мисливського господарства при виконанні своїх виробничих функцій зобов’язані керуватись “Інструкцією про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення, та використання вогнепальної, пневматичної та холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу набоїв, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначених набоїв, а також боєприпасів до зброї та вибухових матеріалів”, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України за № 622 від 21 серпня 1998 р. Останній із відповідними змінами було зареєстровано у Міністерстві юстиції України (№ 637/3077 від 7 жовтня 1998 р.), “Положенням про правила проведення полювання, поводження зі зброєю та порядок видачі ліцензій на добування мисливських тварин» затвердженого наказом Міністерства аграрної політики і продовольства України від 17.10.2011 року №549 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19 жовтня 2011 року за № 1211/19949.

Для розвитку мисливського господарства велике значення має Закон України  “Про об`єднання громадян” (1992 р.), де викладені основні юридичні засади щодо існування громадських організацій. А в статті 8, яка розкриває взаємини держави та об'єднань громадян, вказано, що: “Втручання державних органів та службових осіб у діяльність об'єднань громадян, так само як і втручання об'єднань громадян у діяльність державних органів, службових осіб та у діяльність інших об'єднань громадян, не допускається, крім  випадків, передбачених Законом”.

У 2003 р. Верховною Радою були внесені зміни до статті 30 Закону України “Про мисливське господарство та полювання”. Вони стосуються права користувача угідь отримувати відшкодування вартості будівель, споруд та іншого нерухомого майна, яке належить їм на праві власності, у разі переходу права користування мисливськими угіддями від них до інших користувачів. Окрім того, у статті 31 зазначеного Закону зазначено, що у разі дострокового припинення права, що сталося не з ініціативи або вини їх користувача, йому відшкодовуються витрати на проведені протягом останніх трьох років комплексні заходи, спрямовані на охорону і відтворення, у тому числі штучне, мисливських тварин, поліпшення середовища перебування тварин, а також повна вартість робіт з останнього упорядкування цих угідь.

 

1.5. Лісорослинні умови та клімат

Згідно сучасного районування, територія Свалявського району Закарпатської області вiдноситься до букового лісорослинного району.

         Клімат тут помірно—континентальний з надлишковим і достатнім зволоженням з кiлькiстю опадiв (700 – 900 мм на рiк), найбiльша частина яких випадає влiтку. Їх зливовий характер у значній мірі може впливати на збереження молодняка у весняно-літній період. Середня вологість повітря 70—80%. Літо тепле і довге. Похолодання наступає у другій половині жовтня. Весна рання, і приходить з другої декади березня. Середня температура липня +18 — +22 °C, а найхолоднішого місяця січня від −4 до −9 °C. Кліматичні умови вигідні для ведення домашнього господарства, найкращі вони в заплавах річок Латориці та Боржави. Сприятливий клімат дозволяє розвивати на території району різні види літнього та зимового відпочинку. Гідротермічні умови сприятливі для проростання широколистяних лісів і мезофільних злаково-різнотравних луків та формування дерново-підзолестих поверхнево оглеєних ґрунтів.  Літо нежарке, хоча подекуди максимальні температури перевищують 30°С. Зими м’які й теплі. В цілому в Закарпатті, захищеному гірськими хребтами від холодних північно-східних вітрів клімат сприятливий для успішного росту та розвитку багатьох лiсових культур, зокрема, бука, дуба, смереки, ялиці, граба, кленів, ясеня, вільхи, берези, осики, тополі, акації білої (робінії) тощо.

Зимою на Закарпатті спостерігаються часті відлиги. При відлигах підвищення температури в передгір’ї та рівнинній його частині буває до +10 - 12°С в січні, а місцями до 17°С.

Стисла характеристика кліматичних умов надається у таблиці 1.5.1., з якої видно, що вони цілком придатні  для відтворювальних процесів та мешкання оленя, кабана, козулі, зайця-русака, борсука, лисиці, фазана, сірої куріпки та інших мисливських тварин.

  Таблиця 1.5.1

Кліматична характеристика регіону

№ з/п

П о к а з н и к и

Величина

1.

Середньорiчна температура повiтря

8,9°

2.

                        Абсолютний максимум

+30°

3.

                        Абсолютний мiнiмум

–30°

4.

Середньорiчна кiлькiсть опадів

800 мм

5.

Тривалiсть вегетацiйного перiоду

210-220 днiв

6.

Останнi заморозки весною

15 - 30.04

7.

Першi заморозки восени

30.09 – 30.10

8.

Середня дата появи льодоставу

10 – 12.12

9.

Середня дата початку повенi

20 – 31.03

10.

Середньомаксимальна товщина снiгового покриву

27 – 35

11.

 Поява першого снiгу

25.11

12.

 Кiнець  танення снiгу

15 – 29.03

13.

Глибина промерзання ґрунту

до 60 см

 

Значний негативний вплив на біотопи мисливських тварин у межах всієї території господарства створює шкідлива практика випалювання сінокосів і луків у весняний період, як засіб знищення бур’янів та їх насіння. Окрім випалювання гумусу та всіх біологічних компонентів, що призводить до скорочення родючості ґрунтів. При цьому знищуються чагарники, різко скорочується харчова цінність мисливських угідь, відбувається переміщення козуль, зайців, куріпок і інших тварин, збільшується загибель молодняка зайця та птахів, які гніздяться на землі.

На території Свалявського  району особливо велике значення має заліснення ярів та непридатних для сільського господарства земель, що одночасно захищає землю від надмірного висушення та від розвитку ерозійних процесів. Це також пом'якшує негативний вплив сільськогосподарських робіт на диких тварин.

 

1.6. Рельєф та ґрунти

Свалявщина розташована в центральній частині Закарпатської області, у передгірній частині Карпат, і відзначається надзвичайно різноманітними формами рельєфу . Так висота місцевості в долині Латориці — 200–250 м над рівнем моря, висота Полонинського хребта — від 1200 до 1500 м і вище (гора Стой — 1677 м). Лісовий пояс відзначається різноманітним видовим складом. Вище 900 м в умовах вологого прохолодного клімату переважають хвойно-широколисті породи. До висоти 1150 м у лісах росте бук, а вище — аж до 1300 м — ялина і смерека. Зрідка, домішується граб, явір, а в підліску — вовчі ягоди, бузина, жимолость. Трав'яний покрив — рідкий.

         Територiя мисливського господарства Свалявської районної організації УТМР умовно поділена на дві ділянки – горбиста н апівдні і гірська на півночі, які  розташовані у різних природних зонах. Переважну більшість території району займають гори, а найвищою точкою Сваляващини є Гора Двоголовий Стой (1677 м). Значну роль у формуванні рельєфу відіграють річки БоржаваЛаторицяСвалявка і Пиня, з яких три беруть початок у Свалявському районі. Вся територія густо розчленована невеликими річками та притоками. Закарпатське передгір’я дренується  правими притоками  р. Тиса, які розробили широкі терасовані долини. Висоти сягають тут більше 500м. Значного розвитку тут набули ерозійно-зсувні процеси. Передгірська частина на півночі переходить у гірську, захоплюючи південні відроги Карпат.

Свалявський район слід відносити до сейсмічного, де землетруси можуть досягати 6 – 7 балів.

        Природна рослинність тут збереглась у гірській місцевості (флора Сваляващини представлена унікальними рослинами занесеними до Червоної книги України: білоцвіт весняний, пролісок звичайний, шафран Ейфеля, айстра альпійськавиток карпатський, смородина карпатська, льон гірський) та лісових сінокосах, хоча на наприкінці ХІХ ст. тут ще було багато лучних  нерозораних земель і в рівнинній частині регіону. Але після земельних реформ,  більшість луків було розорано; їх не чисельні залишки були знищені в 1953 – 1957 рр. під час державної акції по залученню до сільськогосподарського використання всіх цілинних і перелогових земель. Незначна частина ріллі, особливо на крутосхилах, була знову покинута.  Тому рослинні угруповання зазначених геоморфологічних структур, хоча і відрізняються від навколишніх агроценозів своїм «первісним» виглядом, часто мають вторинне походження і знаходяться на майже однакових низьких серіях  сукцесій із дуже збідненим біологічним різноманіттям. 

Велике значення для розвитку рослинного покриву мають ґрунти. Основними ґрунтоутворюючими породами у межах району являються бурі чорно-лісові грунти, що займають майже 80% території району. У передгір’ї  - дерново-підзолисті оглеєні, дернові ґрунти, а також дерново-буроземні, які формувались на бурих лісових внаслідок вирубок дерев і розвитку лучної рослинності з розвинутою дерниною.  В долинах річок переважають наносні грунти на галечниках та пісках.

У передгір’ях розмаїття грунтів укладається в типи дерново-підзолистих оглеєних, дернових і різною мірою опідзолених сірих грунтів. Для гірської частини властиві бурі гірсько-лісові грунти.

 

1.7. Гідрологічні умови

       Територія мисливського господарства Свалявської районної організації УТМР добре дренована водоймами, які відносяться до басейну Латориці та Боржави. Майже усі вони починаються в горах і протікають з північного сходу на південний захід.

Свалявщина має значні запаси підземних вод, особливу цінність становлять її мінеральні води (понад 100 родовищ). Окрім того, тут є велика кількість малих водотоків, які беруть свій початок на схилах Карпат і утворюють глибоко розчленований ними ландшафт.

Латориця – права притока р.Тиса. Вона бере початок у межах Закарпатської області на південно - східному схилі Карпат на висоті 1100 м н.р.м  Частина річки, що протікає в межах України, ділиться на дві ділянки: гірську та передгірно-рівнинну. Гірська ділянка характеризується глибокою, вузькою долиною з крутими залісненими схилами. Місцями трапляються тераси та заплави. Русло помірно звивисте шириною в межень 7 – 10 м і глибиною 0,2 – 0,7 м. Швидкість течії 2 – 3 м/сек.. При високих рівнях води ширина русла збільшується до 50 – 80 м, глибина до 3 м, а швидкість течії до 3 – 5 м/сек. Передгірно-рівнинна ділянка річки починається безпосередньо після виходу її з гір і продовжується до державного кордону з Угорщиною. Долина тут різко розширюється до 2 – 3 км, а схили її виполохуються. Надзаплавні тераси добре виражені і ширина їх сягає 600 м і більше. Заплава річки широка, переважно двостороння, у багатьох місцях заболочена або перебуває в стані надлишкового зволоження. При проходженні повеней ширина річки збільшується до 200 м і більше.

Для р. Латориця характерні повені впродовж більшої частини року, основна кількість яких зумовлена випаданням грозових дощів у літній період та таненням снігу у горах весною.

Живлення ріки мішане, з переважанням дощового при пересічних річних витратах води біля міст  та  прибережних сіл. Льодовий режим нестійкий, хоча льодостав в окремі роки може розпочатися з кінця грудня і тривати до початку березня. Під час льодоходу на окремих ділянках річища бувають затори.

Заплави Латориці являються цінними природними комплексами, де чудові місця для мешкання упродовж цілого року зайця та лисиці, а в літньо - осінній період для кабана, козулі і, навіть, оленя.

 

1.8. Шляхи під’їзду і транспортне сполучення в господарстві

У районі недостатньо розвинутi шляхи для організації та ведення мисливського господарства. Є шляхи транспорту загального користування між населеними пунктами. Основними транспортними магicтралями являються автошляхи  державного значення:

Львівська область - Свалява – Мукачеве – Ужгород, Берегове, Виноградів, Свалява, Тячів, Рахів – Івано-Франківська область та інші міста та села Закарпатської області. Віддаленість угідь від великих міст не сприяє можливості мисливців щодо відвідування угідь мисливського господарства. Завдяки залiзниці  можна добратися до Угорщини та міст України. Частина території, особливо в гірській місцевості малодоступна для відвідування мисливцями.

                                                        Розділ 2

Попередній стан мисливського господарства

 

    Угіддя мисливського господарства Свалявської районної організації УТМР є цілком сприятливими для оленя, кабана, козулі, зайця-русака, горлиці звичайної, припутня, фазана, сірої куріпки, перепілки та в меншій степені для водоплавної дичини. Зараз чисельність мисливських тварин на території мисливського господарства є середньою і в останні роки спостерігається зменшення поголів’я, що зумовлено значним зменшенням площі мисливських угідь наданих у користування у 2012 році, що не дозволяє ефективно та раціонально використовувати їх ресурси. З другого боку, зростання чисельності лисиці та бродячих собак у Закарпатській області і в цілому по Україні дуже ускладнює процес відновлення угруповань козулі, зайця, куріпки та  інших видів мисливської фауни. 

В значній мірі на відтворення та збереження мисливської фауни впливає інтенсивна лісо- та сільськогосподарська діяльність, постійне зменшення площ мисливських угідь та недотримання власниками земельних ділянок природоохоронного законодавства (випалювання пасовищ, очерету, жнив, неконтрольоване водо регулювання в ставках, забруднення побутовими відходами та інше).

2.1. Мисливська фауна та її охорона

До мисливських тварин району відносяться представники  класів птахів та ccавцiв. Сучасна фауна в останньому сторiччi зазнала незначних втрат внаслiдок змiни умов існування тварин, які спричинило, насамперед, розорювання цілинних земель та їх замiна на агросистеми. Негативний вплив полювання на  фауністичний  склад був майже непомітний. Навпаки, завдяки спецiальним заходам (переселення, розведення з подальшим розселенням, охорона), ужитими мисливцями, вдалося відновити угруповання кабана, козулі та створити популяції тварин, якi нiколи в країнi не зустрiчались (лань, ондатра, єнотоподібний собака, норка американська, фазан).

Незважаючи на значний список мисливських ссавцiв (табл. 2.1.1.),  на даний час основними мисливськими видами регiону є кабан, козуля, заєць та лисиця, хоча в Закарпатській області iснує також лiцензiйне полювання на оленя.

                                                                                                 Таблиця  2.1.1.

 Сучасна фауна мисливських ссавців Свалявського району

з/п

Ряд

Вид

Походження

Поширення

в районi

Значення

1.

Хижi

Вовк

Аборигенне

Локальне

мислив.

2.

Лисиця

Аборигенне

Широке

мислив.

3.

Борсук

Аборигенне

Широке

мислив.

5.

Куница кам`яна

Аборигенне

Широке

мислив.

6.

Куница лісова

Аборигенне

Широке

мислив.

7.

Норка американська

Аборигенне

Локальне

мислив.

8.

Горностай*

Аборигенне

Локальне

охорон.

9.

Ласка*

Аборигенне

Широке

охорон.

10.

Тхiр лiсовий*

Аборигенне

Локальне

мислив.

11.

Видра*

Аборигенне

Локальне

охорон.

12.

Рись*

Аборигенне

Локальне

охорон.

13.

Дикий кіт*

Аборигенне

Локальне

охорон.

14.

Ведмідь*

Аборигенне

Локальне

охорон.

15.

Зайце-

подбні

Заєць-русак

Аборигенне

Широке

мислив.

16.

Гризуни

Ондатра

Аклiматизант

Локальне

мислив.

18.

Парно - копитні

Олень благородний

Аборигенне

Широке

мислив.

19.

Кабан дикий

Аборигенне

Широке

мислив.

20.

Козуля європейська

     Аборигенне

Широке

мислив.

* Занесено до Червоної Книги України (1994 р.)  та до Бернської конвенції –  полювати заборонено!

 

Починаючи з 60-х років ХХ ст. стало помітним розселення кам`яної куниці, яка зараз мешкає у будь-якому населеному пункті Свалявського району. Сусідство з лісовими масивами Українських Карпат та територією Угорщини вбачає сезонні міграції з їх території таких ссавців, як олень, ведмідь бурий, вовк, рись. Окрім того тут мешкають багато видів інших ссавців, які занесені до Червоної книги України  та до Бернської Конвенції  із різними статусами охорони, які є аборигенами. Таке розмаїття мисливських звірів приваблює мисливців і створює додаткові переваги мисливському господарству в естетичному контексті. Користувачів мисливських угідь зобов’язано (ст. 30 п.16 ЗУ «Про мисливське господарство та полювання») додержуватись охорони тварин, занесених до Червоної книги України у межах наданих у користування мисливських угідь.

Обмежені можливостi мисливець має при полюваннi на пернату дичину, оскiльки більша частина територiї господарства знаходиться в передгір’ї Карпат і є мiсцем гніздування переважно фазана, сірої куріпки, голубів та, рідше, міграції і зимiвлi рiзноманiтних видiв іншої пернатої. У господарстві зустрiчається невелика кiлькiсть птахiв, багато з яких є традиційними об`єктами полювання (табл. 2.1.2.). 

Таблиця  2.1.2.

Сучасна фауна мисливських птахів Свалявського району

№ з/п

Ряд

Вид

Характер перебування

Господарське та інше значення

1.

Гусеподібні

Гуска сіра

мігруючий

мисливський

2.

Гуска білолоба велика

мігруючий

мисливський

3.

Крижень

гнізд., зимуючий

мисливський

4.

Чирок –свистунок

мігруюч., зимуючий

мисливський

5.

Чирок –тріскунок

гнізд., зимуючий

мисливський

6.

 

Куроподібні

Перепілка

гнізд., мігруюч.

мисливський

7.

Куріпка сіра

гніздуючий

мисливський

8.

Погонич

гніздуючий

мисливський

9.

Рябчик

гнізд., зимуючий

охорон.

10.

Фазан

гнізд., зимуючий

мисливський

11.

Пастушок

гніздуючий

мисливський

12.

Курочка водяна

гніздуючий

мисливський

13.

Лиска

гніздуючий

мисливський

14.

 

Сивкоподібні

Деркач

гніздуючий

мисливський

15.

Бекас

гніздуючий

мисливський

16.

Вальдшнеп

гнізд., зимуючий

мисливський

17.

 

Голубо-

подібні

Горлиця звичайна

гніздуючий

мисливський

18.

Горлиця кільчаста

гніздуючий

мисливський

19.

Голуб-синяк**

мігруюч., зимуючий

охорон.

 

Припутень

гніздуючий

мисливський

          Майже всi вони вiдносяться до чотирьох рядiв – гусеподiбнi, куроподiбнi, сивкоподiбнi та голубоподiбнi Це дикi качки, гуси, голуби, деякi види пастушкiв, кулики i  куринi.

 

  Мисливське господарство Свалявського району   

   1.1. Місцезнаходження і площа господарства

Мисливське господарство Свалявської районної організації УТМР розташоване в центральній  частині Закарпатської області і займає загальну площу  35,5тис. га.

На півночі його угіддя межують з територією Воловецького району та мисливськими угіддями ЗТМР «Лісівник» ( квартали 1,14,20,21 Свалявського лісництва ДП «Свалявське лісове господарство» та кварталами 23,24,34,35,36,37,38 Березниківського лісництва ДП «Свалявське лісове господарство»); на сході – по межі з Іршавським районом, на півдні – з  територією Іршавського та Мукачівського  районів. на  заході – з територією Мукачівського, Перечинського районів та  мисливськими угіддями ЗТМР «Лісівник» ( квартали 3,4,5,6,10,12 Плосківського лісництва ДП «Свалявське лісове господарство») (мапа. 1).  В мисливські угіддя на території району також не включені лісові заказники місцевого значення «Пінава» площею 30,0га (квартал 21 виділ 14 та квартал 25 виділ 20, «Красні долини» площею 218,8га (квартал 17 виділ 15, квартал 18 виділи 7.8 та квартал 20 виділи 3-6,8,18 Ганьковецького лісництва ДП «Свалявське лісове господарство»); урочище «Тополина» площею 74,4га (квартал 18 «Свалявадержспецлісгосп» ГДСЛАП «Закарпатагроліс»), а також 200-метрова зона по межі з населеними пунктами та вздовж автомобільних доріг загального користування й залізниці загальною площею 5975,3га.

Територія мисливського господарства підпорядкована Свалявській районній адміністрації Закарпатської області. 

 

 

1.2.  Відомості про організацію господарства

Зазначене мисливське господарство в існуючих межах було створено у 2013р., коли рішенням Закарпатської обласної Ради народних депутатів за № 576 від 16.11.2012 р. «Про надання мисливських угідь у користування громадській організації Сваляваська районна організація  Українського товариства мисливців та рибалок» Свалявській районній організації УТМР було надано у користування територію площею  35,5 тис. га. на термін  від 16.11.2012 до 16.11.2027р.

Особливості ведення мисливського господарства були визначені 23 листопада 2012 р. між Закарпатським обласним управлінням лісового господарства та Свалявською організацією УТМР спеціальною угодою, у якій до мисливських угідь було віднесено територію площею 35,5 тис. га, у тому числі: лісові угіддя – 30039га, польові – 17670га, водно-болотні – 1901га.

Розподіл території мисливського господарства Свалявської районної організації УТМР за землевласниками

№ з/п

Землекористувачі

Площа

га

%

1

2

3

4

1.

Державне підприємство «Свалявське лісове господарство»:

 Плосківське лісництво кв.7,13 - 24,25 - 32

 Полянське лісництво кв. 1 – 39    

 Ганьковицьке лісництво кв. 1- 32

 Свалявське лісництво кв. 22 – 34

 Дусинське лісництво кв. 1 – 31

 Березниківське лісництво кв. 32 – 33, 44 - 47

24972,2:

 

 3852

7083

5216,2

2488

5686

647

70,3

2.

Лісфонд філії «Свалявадержспецлісгосп» ГДСЛАП «Закарпатагроліс» кв.1 – 6; 6 – 12; 14 – 41; 45 – 48; 50; 52 – 55; 59 – 61; 64;71;73 – 76; 79 – 80;83 – 86

5067,3

14,3

3.

Землі запасу Свалявського району за межами населених пунктів: Березниківської (428,9га), Ганьковицької (203га), Голубинської (817,7га), Дусинської (620,2га), Керецьківської (605,9га), Неліпинської (426,2га), Плосківської (205га), Полянської (418,3га), Родниківської (121га), Стройненської (489,4га), Сусківської (362га), Тибавської (523,7га) сільських та Свалявської (250,4га) міської рад

5471,7

15,4

Разом:

35511

100

 

Як видно з «Розподілу…», основну частку мисливських угідь складають лісові угіддя. Друга за площею припадає на землі запасу сільських рад. Така ситуація суттєво впливає на формування видового складу угруповань мисливських тварин, де переважають олень, кабан, козуля, заєць сірий, лисиця, борсук, куниця лісова та кам’яна, фазан, сіра куріпка та інші мисливські птахи та звірі.

               1.5. Лісорослинні умови та клімат

Згідно сучасного районування, територія Свалявського району Закарпатської області вiдноситься до букового лісорослинного району.

         Клімат тут помірно—континентальний з надлишковим і достатнім зволоженням з кiлькiстю опадiв (700 – 900 мм на рiк), найбiльша частина яких випадає влiтку. Їх зливовий характер у значній мірі може впливати на збереження молодняка у весняно-літній період. Середня вологість повітря 70—80%. Літо тепле і довге. Похолодання наступає у другій половині жовтня. Весна рання, і приходить з другої декади березня. Середня температура липня +18 — +22 °C, а найхолоднішого місяця січня від −4 до −9 °C. Кліматичні умови вигідні для ведення домашнього господарства, найкращі вони в заплавах річок Латориці та Боржави. Сприятливий клімат дозволяє розвивати на території району різні види літнього та зимового відпочинку. Гідротермічні умови сприятливі для проростання широколистяних лісів і мезофільних злаково-різнотравних луків та формування дерново-підзолестих поверхнево оглеєних ґрунтів.  Літо нежарке, хоча подекуди максимальні температури перевищують 30°С. Зими м’які й теплі. В цілому в Закарпатті, захищеному гірськими хребтами від холодних північно-східних вітрів клімат сприятливий для успішного росту та розвитку багатьох лiсових культур, зокрема, бука, дуба, смереки, ялиці, граба, кленів, ясеня, вільхи, берези, осики, тополі, акації білої (робінії) тощо.

Зимою на Закарпатті спостерігаються часті відлиги. При відлигах підвищення температури в передгір’ї та рівнинній його частині буває до +10 - 12°С в січні, а місцями до 17°С.

Стисла характеристика кліматичних умов надається у таблиці 1.5.1., з якої видно, що вони цілком придатні  для відтворювальних процесів та мешкання оленя, кабана, козулі, зайця-русака, борсука, лисиці, фазана, сірої куріпки та інших мисливських тварин.

  Таблиця 1.5.1

Кліматична характеристика регіону

№ з/п

П о к а з н и к и

Величина

1.

Середньорiчна температура повiтря

8,9°

2.

                        Абсолютний максимум

+30°

3.

                        Абсолютний мiнiмум

–30°

4.

Середньорiчна кiлькiсть опадів

800 мм

5.

Тривалiсть вегетацiйного перiоду

210-220 днiв

6.

Останнi заморозки весною

15 - 30.04

7.

Першi заморозки восени

30.09 – 30.10

8.

Середня дата появи льодоставу

10 – 12.12

9.

Середня дата початку повенi

20 – 31.03

10.

Середньомаксимальна товщина снiгового покриву

27 – 35

11.

 Поява першого снiгу

25.11

12.

 Кiнець  танення снiгу

15 – 29.03

13.

Глибина промерзання ґрунту

до 60 см

 

Значний негативний вплив на біотопи мисливських тварин у межах всієї території господарства створює шкідлива практика випалювання сінокосів і луків у весняний період, як засіб знищення бур’янів та їх насіння. Окрім випалювання гумусу та всіх біологічних компонентів, що призводить до скорочення родючості ґрунтів. При цьому знищуються чагарники, різко скорочується харчова цінність мисливських угідь, відбувається переміщення козуль, зайців, куріпок і інших тварин, збільшується загибель молодняка зайця та птахів, які гніздяться на землі.

На території Свалявського  району особливо велике значення має заліснення ярів та непридатних для сільського господарства земель, що одночасно захищає землю від надмірного висушення та від розвитку ерозійних процесів. Це також пом'якшує негативний вплив сільськогосподарських робіт на диких тварин.

2.1. Мисливська фауна та її охорона

До мисливських тварин району відносяться представники  класів птахів та ccавцiв. Сучасна фауна в останньому сторiччi зазнала незначних втрат внаслiдок змiни умов існування тварин, які спричинило, насамперед, розорювання цілинних земель та їх замiна на агросистеми. Негативний вплив полювання на  фауністичний  склад був майже непомітний. Навпаки, завдяки спецiальним заходам (переселення, розведення з подальшим розселенням, охорона), ужитими мисливцями, вдалося відновити угруповання кабана, козулі та створити популяції тварин, якi нiколи в країнi не зустрiчались (лань, ондатра, єнотоподібний собака, норка американська, фазан).

Незважаючи на значний список мисливських ссавцiв (табл. 2.1.1.),  на даний час основними мисливськими видами регiону є кабан, козуля, заєць та лисиця, хоча в Закарпатській області iснує також лiцензiйне полювання на оленя.

                                                                                                 Таблиця  2.1.1.

 Сучасна фауна мисливських ссавців Свалявського району

з/п

Ряд

Вид

Походження

Поширення

в районi

Значення

1.

Хижi

Вовк

Аборигенне

Локальне

мислив.

2.

Лисиця

Аборигенне

Широке

мислив.

3.

Борсук

Аборигенне

Широке

мислив.

5.

Куница кам`яна

Аборигенне

Широке

мислив.

6.

Куница лісова

Аборигенне

Широке

мислив.

7.

Норка американська

Аборигенне

Локальне

мислив.

8.

Горностай*

Аборигенне

Локальне

охорон.

9.

Ласка*

Аборигенне

Широке

охорон.

10.

Тхiр лiсовий*

Аборигенне

Локальне

мислив.

11.

Видра*

Аборигенне

Локальне

охорон.

12.

Рись*

Аборигенне

Локальне

охорон.

13.

Дикий кіт*

Аборигенне

Локальне

охорон.

14.

Ведмідь*

Аборигенне

Локальне

охорон.

15.

Зайце-

подбні

Заєць-русак

Аборигенне

Широке

мислив.

16.

Гризуни

Ондатра

Аклiматизант

Локальне

мислив.

18.

Парно - копитні

Олень благородний

Аборигенне

Широке

мислив.

19.

Кабан дикий

Аборигенне

Широке

мислив.

20.

Козуля європейська

     Аборигенне

Широке

мислив.

* Занесено до Червоної Книги України (1994 р.)  та до Бернської конвенції –  полювати заборонено!

 

Починаючи з 60-х років ХХ ст. стало помітним розселення кам`яної куниці, яка зараз мешкає у будь-якому населеному пункті Свалявського району. Сусідство з лісовими масивами Українських Карпат та територією Угорщини вбачає сезонні міграції з їх території таких ссавців, як олень, ведмідь бурий, вовк, рись. Окрім того тут мешкають багато видів інших ссавців, які занесені до Червоної книги України  та до Бернської Конвенції  із різними статусами охорони, які є аборигенами. Таке розмаїття мисливських звірів приваблює мисливців і створює додаткові переваги мисливському господарству в естетичному контексті. Користувачів мисливських угідь зобов’язано (ст. 30 п.16 ЗУ «Про мисливське господарство та полювання») додержуватись охорони тварин, занесених до Червоної книги України у межах наданих у користування мисливських угідь.

Обмежені можливостi мисливець має при полюваннi на пернату дичину, оскiльки більша частина територiї господарства знаходиться в передгір’ї Карпат і є мiсцем гніздування переважно фазана, сірої куріпки, голубів та, рідше, міграції і зимiвлi рiзноманiтних видiв іншої пернатої. У господарстві зустрiчається невелика кiлькiсть птахiв, багато з яких є традиційними об`єктами полювання (табл. 2.1.2.). 

Таблиця  2.1.2.

Сучасна фауна мисливських птахів Свалявського району

№ з/п

Ряд

Вид

Характер перебування

Господарське та інше значення

1.

Гусеподібні

Гуска сіра

мігруючий

мисливський

2.

Гуска білолоба велика

мігруючий

мисливський

3.

Крижень

гнізд., зимуючий

мисливський

4.

Чирок –свистунок

мігруюч., зимуючий

мисливський

5.

Чирок –тріскунок

гнізд., зимуючий

мисливський

6.

 

Куроподібні

Перепілка

гнізд., мігруюч.

мисливський

7.

Куріпка сіра

гніздуючий

мисливський

8.

Погонич

гніздуючий

мисливський

9.

Рябчик

гнізд., зимуючий

охорон.

10.

Фазан

гнізд., зимуючий

мисливський

11.

Пастушок

гніздуючий

мисливський

12.

Курочка водяна

гніздуючий

мисливський

13.

Лиска

гніздуючий

мисливський

14.

 

Сивкоподібні

Деркач

гніздуючий

мисливський

15.

Бекас

гніздуючий

мисливський

16.

Вальдшнеп

гнізд., зимуючий

мисливський

17.

 

Голубо-

подібні

Горлиця звичайна

гніздуючий

мисливський

18.

Горлиця кільчаста

гніздуючий

мисливський

19.

Голуб-синяк**

мігруюч., зимуючий

охорон.

 

Припутень

гніздуючий

мисливський

        

        Майже всi вони вiдносяться до чотирьох рядiв – гусеподiбнi, куроподiбнi, сивкоподiбнi та голубоподiбнi Це дикi качки, гуси, голуби, деякi види пастушкiв, кулики i  куринi.